Чи є масонський слід в українській політиці?
Нещодавно дізнався про ще одну історію першоджерела помаранчевої революції. Дуже навіть цікаву. Можливо, за організацією помаранчевої революції стояло таємне товариство храмовиків, більш відоме як Орден Тамплієрів. Інформація про це прозвучала на телеканалі «Інтер»у спеціальній програмі «Брама часу», присвяченій діяльності масонських лож в Україні. Саму передачу, щоправда, не бачив. А дізнався про це з Інтернету. Звичайно, ніяких передчасних висновків робити не варто, адже зрозуміло, кому належить «Інтер»і яким чином ця людина пов'язана з владою, як чинна влада ставиться до цієї події новітньої української історії і на яку категорію телеглядачів такі програми розраховані. Правда, інформація цікава.
Тож у передачі йшлося про те, що сучасна історія України представляє собою ніщо інше, як боротьбу двох католицьких таємних товариств –Ордена Святого Станіслава і Ордена Тамплієрів. Більшість силовиків Кучми призначалися з Ордена Святого Станіслава. Зокрема, міністр транспорту і зв'язку Анатолій Кірпа і міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко також належали до Ордену Святого Станіслава. Водночас тамплієри мали своїх людей серед заступників міністра оборони. Їх же, нібито, представляли колишній голова правління Нацбанку Володимир Стельмах, а також Віктор Ющенко зі своєю дружиною Катериною. На підтвердження даної гіпотези телеглядачам начебто продемонстрували введені за Стельмаха грошові купюри еквівалентом в 200 і 500 гривень з явно вираженими масонськими символами, тобто зі «Всевидячим Оком»і «Фонтаном Достатку»відповідно. Журналістам вдалося записати короткий коментар керівника Ордену Тамплієрів України Олександра Яблонського. Він сказав про вікову історію і постійну присутність тамплієрів на території України.
Як вдалося відшукати в Інтернеті, Орден Тамплієрів має певне відношення до масонства. Чого вже не скажеш про Орден Святого Станіслава. Асоціація кавалерів Ордену Святого Станіслава побудована на інших принципах і переслідує інші цілі, ніж масонство. Членство в цій організації пов’язано з нагородженням орденом Святого Станіслава, таким орденом могли бути нагороджені юридичні особи, жінки, особи, які не вірять в Бога, не є людьми доброї слави і т.д., тобто критерії членства абсолютно не співпадають з тими, що побутують в масонстві.
Загалом, виявляється, про масонство можна відшукати досить багато інформації. Але ще більше інформації приховано від профанів (не масонів). Тобто про форму масонства можна дізнатися багато, але сам зміст прихований. Сувора таємниця починається перед входом до масонської ложі. За її розголошення іноді карали на смерть. Масони хвилювали уяву людства в усі часи. Зокрема, існує теорія про жидо-масонську змову, метою якої є підкорення світу. Або ж версія про те, що всі великі події в історії людства, наприклад, Велика французька революція, буржуазні революції в Європі, революції 1905 та 1917 років в Росії та ін. були ініційовані та сплановані масонами. Масони принципово не обговорюють на власних зборах політичних питань, як, зрештою, і релігійних проблем. Однак, виходячи з престижності організації, можна припустити, що до масонів належали також багато відомих світових політиків. Щодо українських громадсько–політичних діячів, то за різною інформацією, масонами були останній український гетьман граф Кирило Розумовський, перший президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський, політик Симон Петлюра, письменники Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко. Є деякі дані про те, що масоном був Григорій Сковорода, хоча щодо належності Сковороди до масонства думки істориків розходяться. Також, наприклад, вірш Івана Франка «Каменярі»має виражений масонський зміст, оскільки в ньому проголошуються загальновідомі масонські постулати: вдосконалення світу через самовдосконалення, подолання наруги над особистістю з боку влади, прагнення до рівності, свободи і братерства. Серед істориків побутує думка, що переважна більшість діячів Центральної Ради та Директорії були масонами. Тоді серед українських політиків поширилася своєрідна мода на масонство, яка прийшла із заходу. В СРСР масонство фактично відмерло.
Сьогодні масонство в Україні поступово відроджується. Як вдалося відшукати, існує Регулярна Велика Ложа України, яка визнана іншими світовими організаціями. На сайті організації вказано, що на сьогодні регулярна Велика Ложа України об'єднує п'ять лож у різних містах країни. Як стверджує в своїй заяві на сайті анонімний Великий Майстер Великої Ложі України «Найбільш масонські міста в Україні –Київ, Харків, Одеса та Львів: саме там живе і працює переважна більшість братів усіх юрисдикцій».
На його думку, «влада не може бути представлена у масонстві –член ложі може бути письменником, бізнесменом, міністром чи лідером партії у своєму профанному житті, врешті, як і безробітним. Але в ложі –він просто брат…»Тобто виходить, політик може бути масоном, але масонська ложа не стане відстоювати жодних політичних цілей. Проте цей анонімний лідер також додає, що: «толерування владою масонства є ознакою демократії в країні».
Загалом жвава дискусія про масонський слід у новітній українській політиці розпочалася десь з початку 2000-их. Масонами називали всіх неугодних владі політиків, щоб зіпсувати їхній імідж в очах необізнаного з проблемою електорату. В свою чергу, опозиція використовувала цей самий інструмент проти влади, правда трохи з іншою аргументацією. Через масонську таємницю ми не можемо достеменно знати, хто з українських політиків є масоном. Але, виходячи з прагнення масонства вдосконалити світ, нічого поганого в цьому, за великим рахунком, немає, тим більше, коли в твоїх руках є владний інструмент. Адже влада, в її ідеалістичному розумінні, якраз спрямована на те, щоб зробити суспільне життя максимально комфортним для пересічного обивателя. І, зрештою, це набагато краще, ніж займатися корупцією, кришуванням чи розкраданням коштів з державного бюджету.
Тож у передачі йшлося про те, що сучасна історія України представляє собою ніщо інше, як боротьбу двох католицьких таємних товариств –Ордена Святого Станіслава і Ордена Тамплієрів. Більшість силовиків Кучми призначалися з Ордена Святого Станіслава. Зокрема, міністр транспорту і зв'язку Анатолій Кірпа і міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко також належали до Ордену Святого Станіслава. Водночас тамплієри мали своїх людей серед заступників міністра оборони. Їх же, нібито, представляли колишній голова правління Нацбанку Володимир Стельмах, а також Віктор Ющенко зі своєю дружиною Катериною. На підтвердження даної гіпотези телеглядачам начебто продемонстрували введені за Стельмаха грошові купюри еквівалентом в 200 і 500 гривень з явно вираженими масонськими символами, тобто зі «Всевидячим Оком»і «Фонтаном Достатку»відповідно. Журналістам вдалося записати короткий коментар керівника Ордену Тамплієрів України Олександра Яблонського. Він сказав про вікову історію і постійну присутність тамплієрів на території України.
Як вдалося відшукати в Інтернеті, Орден Тамплієрів має певне відношення до масонства. Чого вже не скажеш про Орден Святого Станіслава. Асоціація кавалерів Ордену Святого Станіслава побудована на інших принципах і переслідує інші цілі, ніж масонство. Членство в цій організації пов’язано з нагородженням орденом Святого Станіслава, таким орденом могли бути нагороджені юридичні особи, жінки, особи, які не вірять в Бога, не є людьми доброї слави і т.д., тобто критерії членства абсолютно не співпадають з тими, що побутують в масонстві.
Загалом, виявляється, про масонство можна відшукати досить багато інформації. Але ще більше інформації приховано від профанів (не масонів). Тобто про форму масонства можна дізнатися багато, але сам зміст прихований. Сувора таємниця починається перед входом до масонської ложі. За її розголошення іноді карали на смерть. Масони хвилювали уяву людства в усі часи. Зокрема, існує теорія про жидо-масонську змову, метою якої є підкорення світу. Або ж версія про те, що всі великі події в історії людства, наприклад, Велика французька революція, буржуазні революції в Європі, революції 1905 та 1917 років в Росії та ін. були ініційовані та сплановані масонами. Масони принципово не обговорюють на власних зборах політичних питань, як, зрештою, і релігійних проблем. Однак, виходячи з престижності організації, можна припустити, що до масонів належали також багато відомих світових політиків. Щодо українських громадсько–політичних діячів, то за різною інформацією, масонами були останній український гетьман граф Кирило Розумовський, перший президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський, політик Симон Петлюра, письменники Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко. Є деякі дані про те, що масоном був Григорій Сковорода, хоча щодо належності Сковороди до масонства думки істориків розходяться. Також, наприклад, вірш Івана Франка «Каменярі»має виражений масонський зміст, оскільки в ньому проголошуються загальновідомі масонські постулати: вдосконалення світу через самовдосконалення, подолання наруги над особистістю з боку влади, прагнення до рівності, свободи і братерства. Серед істориків побутує думка, що переважна більшість діячів Центральної Ради та Директорії були масонами. Тоді серед українських політиків поширилася своєрідна мода на масонство, яка прийшла із заходу. В СРСР масонство фактично відмерло.
Сьогодні масонство в Україні поступово відроджується. Як вдалося відшукати, існує Регулярна Велика Ложа України, яка визнана іншими світовими організаціями. На сайті організації вказано, що на сьогодні регулярна Велика Ложа України об'єднує п'ять лож у різних містах країни. Як стверджує в своїй заяві на сайті анонімний Великий Майстер Великої Ложі України «Найбільш масонські міста в Україні –Київ, Харків, Одеса та Львів: саме там живе і працює переважна більшість братів усіх юрисдикцій».
На його думку, «влада не може бути представлена у масонстві –член ложі може бути письменником, бізнесменом, міністром чи лідером партії у своєму профанному житті, врешті, як і безробітним. Але в ложі –він просто брат…»Тобто виходить, політик може бути масоном, але масонська ложа не стане відстоювати жодних політичних цілей. Проте цей анонімний лідер також додає, що: «толерування владою масонства є ознакою демократії в країні».
Загалом жвава дискусія про масонський слід у новітній українській політиці розпочалася десь з початку 2000-их. Масонами називали всіх неугодних владі політиків, щоб зіпсувати їхній імідж в очах необізнаного з проблемою електорату. В свою чергу, опозиція використовувала цей самий інструмент проти влади, правда трохи з іншою аргументацією. Через масонську таємницю ми не можемо достеменно знати, хто з українських політиків є масоном. Але, виходячи з прагнення масонства вдосконалити світ, нічого поганого в цьому, за великим рахунком, немає, тим більше, коли в твоїх руках є владний інструмент. Адже влада, в її ідеалістичному розумінні, якраз спрямована на те, щоб зробити суспільне життя максимально комфортним для пересічного обивателя. І, зрештою, це набагато краще, ніж займатися корупцією, кришуванням чи розкраданням коштів з державного бюджету.
0 коментарів