Абсурдне поняття за фасадом реальної політики
Під час свого візиту до України держсекретар США Хілларі Клінтон назвала зовнішню політику адміністрації Януковича політикою «стратегічного балансування». Схоже, така дефініція дуже сподобалась МЗС. Зокрема, дане поняття є фактично центральним у свіжій статті міністра закордонних справ К. Грищенка у «Дзеркалі тижня».
Там зокрема порівнюється співпраця України та ЄС з одного боку і з Росією - з іншого з стоянням на двох ногах, коли не можна визначити, яка з них головна.
Але дана дефініція є абсолютно абсурдна з погляду реальної зовнішньої політики. Остання залежить від змін полюсів впливу у світі, зовнішніх та внутрішніх чинників тощо. Тому визначати балансування стратегією означає не мати стратегії зовнішньої політики взагалі.
Хоч насправді стратегію зовнішньої політики визначив ще народ України під час другого туру останніх президентських виборів. Та й останні кроки нової влади на зовнішньополітичній арені ніяк не приховати від Заходу за запозиченими словесними конструкціями, тим більше неправильними з погляду політичної науки.
Дістало вже постійне намагання нової влади видавати мильну бульбашку за слона.
Див також
Там зокрема порівнюється співпраця України та ЄС з одного боку і з Росією - з іншого з стоянням на двох ногах, коли не можна визначити, яка з них головна.
Але дана дефініція є абсолютно абсурдна з погляду реальної зовнішньої політики. Остання залежить від змін полюсів впливу у світі, зовнішніх та внутрішніх чинників тощо. Тому визначати балансування стратегією означає не мати стратегії зовнішньої політики взагалі.
Хоч насправді стратегію зовнішньої політики визначив ще народ України під час другого туру останніх президентських виборів. Та й останні кроки нової влади на зовнішньополітичній арені ніяк не приховати від Заходу за запозиченими словесними конструкціями, тим більше неправильними з погляду політичної науки.
Дістало вже постійне намагання нової влади видавати мильну бульбашку за слона.
Див також
6 коментарів